Керівник школи – доктор економічних наук, професор кафедри маркетингу, менеджменту та управління бізнесом Навчально-наукового інституту економіки та бізнес-освіти Чирва Ольга Григорівна.
Наукова школа заснована у листопаді 2015 році.
Актуальність проблематики. Реалії процесу інтеграції держав до системи світових економічних відносин, прискорення демократизації життя суспільства викликають необхідність докорінних трансформацій у наукових підходах до системи управління національною економікою. На початку ХХІ ст. стає цілком зрозуміло, що як ключовий фактор сталого економічного зростання починають превалювати інноваційні принципи розвитку. Порівняно з традиційним залученням додаткових ресурсів використання інноваційно орієнтованих методів розвитку забезпечують більш високий рівень віддачі, тому на цей час саме інноваційна сфера стає найбільш впливовим фактором конкурентоспроможності держави в міжнародній економічній системі, а інноваційна діяльність регіонів набуває значення як їх найважливішої конкурентної переваги, так і ключового фактора сталого економічного зростання. Питання сутності та ролі інноваційної стратегії в системі управління національною економікою були і залишаються найбільш складними й такими, що потребують серйозного науково-методичного вивчення та обґрунтування.
Методологічна основа. Методологічною основою є історико-логічний та системно-структурний підходи до аналізу економічних явищ і процесів у національному і глобальному середовищі. Дослідження проводитимуться з використанням методів: наукової абстракції, статистичного, якісного, кількісного та порівняльного аналізів, групувань і класифікації, економіко-математичного моделювання, впливу інноваційних процесів на рівень конкурентоспроможності країн.
Теоретична основа досліджень наукової школи «Інноваційна стратегія в системі управління національною економікою»: питання щодо обрання шляхів стратегічного розвитку країн на інноваційній основі, визначення алгоритмів, методів, механізмів стратегічного управління, які постійно перебувають у центрі уваги таких науковців, як С. Глазьєв, Д. Львов, Г. Фетисов, В. Аньшин, О. Дагаєв, Г. Менш, Ю. Яковець та ін. Теоретичною базою дослідження стали праці таких зарубіжних учених, як І. Ансофф, Р. Базель, Б. Берман, С. Блек, Д. Бойт, Р. Браун, Г. Картер, С. Міллер. Питання інноваційного розвитку країн на сучасному етапі глобалізаційних процесів досліджували вітчизняні науковці: В. Базилевич, В. Герасимчук, О. Каніщенко, Л. Кістерського, А. Кредісова, Н. Мазуріної, В. Онищенка, В. Парсяка, О. Рогача, Г. Рогова, А. Старостіна І. Ткаченка, А. Філіпенка, Т. Циганкової, М. Чумаченка, Н. Чурілова, О. Шниркова.
Проте, незважаючи на цінність їхніх досліджень, результати перетворень у світовій і вітчизняній економіці, зумовлені досягненнями інноваційної діяльності, управлінських, фінансових та науково-технічних заходів, потребують постійного вдосконалення застосування інноваційної моделі, здатної підтримувати складні проекти з високим ступенем технічного і фінансового ризику
Завдання наукової школи:
Наукові напрями досліджень наукової школи: