13 січня – Щедрий Вечір та свято Маланки

  • Дата публікації: 13.01.2017

Напередодні Нового року (за старим стилем 13 січня) в Україні відзначають Щедрий вечір. Цим самим завершувався період «Святих вечорів», який тривав з 6 до 12 січня, коли не годилося виконувати господарську роботу. Протягом цього тижня люди влаштовували святкові застілля, ходили один до одного в гості.

У день 13 січня українці починали готуватися до нового циклу різдвяно-новорічних свят. Господар ретельно прибирав все обійстя, вичищав і добре годував домашніх тварин, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. Люди вважали, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати.

Щедру вечерю 13 січня готували переважно із скоромних страв: печеню, смажене м’ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, вареники з сиром. В деяких місцевостях України, як і на Святвечір, на стіл ставили 12 страв, варили другу щедру кутю, заправлену смальцем. На стіл ставили книші й калачі та запалювали одну або три свічки. Обов’язковим було приготування млинців. В ході чого господині примовляли: «Щоб усе так росло в Новому році, як млинці на дріжджах, та щоб сонце добре гріло ниви, як вогонь пече млинці».

Із настанням сутінок, вся родина одягала чисте вбрання, застеляла скатерки й рушники, обкурювала хату травою або ладаном і, прочитавши молитву, розпочинали Щедру кутю.

Дівчата, як і на Андрія (13 грудня), збиралися в гурти й проводили різноманітні гадання й ворожіння: рахували внесені поліна чи прутики в заборі, якщо парне число то на одруження, кидали через хату чобіт, гасили в ополонці розпечену головешку дров.

Досвідчені господарі примічали погоду: морозно і сніжно – на здоров’я людей і худоби, на урожай хліба, а тепло й без снігу – навпаки.

Цей день (13.01) також називали Меланки або Маланки (за християнським календарем Меланії – знатної римлянки V ст., яка будувала церкви, згодом стала черницею й молитвами творила чудеса.) Етнологи твердять, що Маланка – найдавніше українське свято, яке має глибокі прадавні коріння і сягає ще кам’яного віку (неоліту).

Щедрий вечір всім нам, щаслива година,

Породила Діва Предвічного Сина:

Ладо, Ладо, Ладо!

Всім на світі радо:

Щедрий вечір на землі!

Не в пишний палатах Бога породила,

А в біднім вертепі Господа повила.

Ладо, Ладо, Ладо!

Всім на світі радо:

Щедрий вечір на землі!

Міні галерея


Березень
Травень