• Дата публікації: 26.02.2014

В її речах слова котились, наче хвилі,

Мов сльози по її замучених братах,

В вінку, здавалось, блідли квіти білі,

І в’янули слова журливі на устах.

Шумів зелений міст, а голос той коханий

Про волю золоту співав мені, –

В вінку мінився злотом ряст весняний,

І золотим дощем лились пісні…

25 лютого викладачами кафедри економічної теорії та права було проведено виховний захід зі студентами першого курсу економічного факультету, присвячений 143-ій річниці від дня народження Лесі Українки “Я маю в серці те, що не вмирає…”

Талант Лесі Українки проявився в найрізноманітніших сферах літературної праці – вона була поетом, драматургом, прозаїком, літературним критиком, публіцистом, перекладачем і фольклористом. З Волині винесла вона палку любов до чарівної природи, закоханість у народну пісню, поетичні звичаї, побут, дивовижні повір’я і легенди. Там зароджувалася і проростала невпокійна прихильність до люду простого, з красивим і щедрим серцем, та героїчною і печальною долею. Провідною рисою стилю Лесі Українки є романтичний порив. Вона розуміла, що критичний реалізм вже не може задовольнити письменників у їх пошуках відображення нових життєвих явищ. Свою творчість Леся Українка зарахувала до неоромантизму, в якому реалістичне зображення дійсності поєднується з романтичною піднесеністю. Леся Українка виявила себе в поемах і поезіях як поет-громадянин і як співець найтонших людських почуттів. Мабуть, ніким з українських поетів кінця XIX – початку XX ст. не володіла так всесильно прометеївська непримиренність до зла, до поневолення, як володіла вона Лесею Українкою. Цією пристрастю, творчою одержимістю і наповнено чимало її поетичних творів.

Студенти активно приймали участь у тематичній зустрічі.

Міні галерея