Свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні.
Народна назва свята (Маковія, Маковея, Спас Перший, Спас на воді, Семи братів мучеників Маккавеїв — 14 серпня), безумовно, утворилася від офіційної просто за співзвучністю: Маккавеїв — Маковея — Маковія. Сприяло закріпленню назви й те, що саме в цей період достигав мак, його збирали і сушили.
Поєднання стародавніх народних календарних і хліборобських звичаїв із церковними православними відбулося органічно і призвело до того, що у церкві стали святити зілля: васильки (базилік), м’яту, мелісу, руту, любисток, чебрець; квіти: чорнобривці, гвоздики, майори, флокси, айстри, волове око тощо і головне — мак у маківках.
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся — «щоб не випадало».
На Маковія готують пісний борщ з грибами.
Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип’ють свяченої води. Обрядовою їжею цього дня є «шулики», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.
Всі чоловіки повинні з’являтися на це свято в козацькому одязі. Серед маковійських розваг — влаштування високих хрестів, прикрашених квітами та головками маку, до яких прикріплювали гарбузову маску із запаленою свічкою всередині. Усю ніч хлопці й дівчата співали та танцювали навколо них.