Наукова школа “Інноваційна стратегія в системі управління національною економікою”

  • Дата оновлення: 05.04.2018

zav.kaf

Керівник школи – доктор економічних наук, професор, директор навчально-наукового інституту економіки та бізнес-освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла  Тичини Чирва Ольга Григорівна.

Наукова школа заснована у листопаді 2015 році на базі науково-дослідних лабораторій «Проблем розвитку нових інтегрованих структур АПК» та «Проблем державних фінансів України».

Актуальність проблематики. Реалії процесу інтеграції держав до системи світових економічних відносин, прискорення демократизації життя суспільства викликають необхідність докорінних трансформацій у наукових підходах до системи управління національною економікою. На початку ХХІ ст. стає цілком зрозуміло, що як ключовий фактор сталого економічного зростання починають превалювати інноваційні принципи розвитку. Порівняно з традиційним залученням додаткових ресурсів використання інноваційно орієнтованих методів розвитку забезпечують більш високий рівень віддачі, тому на цей час саме інноваційна сфера стає найбільш впливовим фактором конкурентоспроможності держави в міжнародній економічній системі, а інноваційна діяльність регіонів набуває значення як їх найважливішої конкурентної переваги, так і ключового фактора сталого економічного зростання. Питання сутності та ролі інноваційної стратегії в системі управління національною економікою були і залишаються найбільш складними й такими, що потребують серйозного науково-методичного вивчення та обґрунтування.

Методологічна основа. Методологічною основою є історико-логічний та системно-структурний підходи до аналізу економічних явищ і процесів у національному і глобальному середовищі. Дослідження проводитимуться  з використанням методів: наукової абстракції, статистичного, якісного, кількісного та порівняльного аналізів, групувань і класифікації, економіко-математичного моделювання, впливу інноваційних процесів на рівень конкуренто­спроможності країн.

Теоретична основа досліджень наукової школи «Інноваційна стратегія в системі управління національною економікою»: питання щодо обрання шляхів стратегічного розвитку країн на інноваційній основі, визначення алгоритмів, методів, механізмів стратегічного управління, які постійно перебувають у центрі уваги таких науковців, як С. Глазьєв, Д. Львов, Г. Фетисов, В. Аньшин, О. Дагаєв, Г. Менш, Ю. Яковець та ін. Теоретичною базою дослідження стали праці таких зарубіжних учених, як І. Ансофф, Р. Базель, Б. Берман, С. Блек, Д. Бойт, Р. Браун, Г. Картер, С. Міллер. Питання інноваційного розвитку країн на сучасному етапі глобалізаційних процесів досліджували вітчизняні науковці: В. Базилевич, В. Герасимчук, О. Каніщенко, Л. Кістерського, А. Кредісова, Н. Мазуріної, В. Онищенка, В. Парсяка, О. Рогача, Г. Рогова, А. Старостіна І. Ткаченка, А. Філіпенка, Т. Циганкової, М. Чумаченка, Н. Чурілова, О. Шниркова.

Проте, незважаючи на цінність їхніх досліджень, результати перетворень у світовій і вітчизняній економіці, зумовлені досягненнями інноваційної діяльності, управлінських, фінансових та науково-технічних заходів, потребують постійного вдосконалення застосування інноваційної моделі, здатної підтримувати складні проекти з високим ступенем технічного і фінансового ризику

Завдання наукової школи:

  • аналіз та визначення особливостей інноваційних стратегій для подальшого використання кращого досвіду під час розроблення механізмів формування та реалізації їх в Україні;
  • формування теоретичних засад стратегічного управління інвестиційним кліматом в економіці України з метою визначення стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку національної економіки;
  • узагальнення теоретичних підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо формування інноваційної моделі розвитку економіки України;
  • висвітлення сутності інноваційних стратегій вітчизняних підприємств та дослідження проблем їх впровадження в умовах мінливого конкурентного оточення;
  • виявлення особливостей впливу інновацій та інвестицій на соціально-економічну ситуацію в Україні;
  • визначення перспективних напрямів розвитку національної економіки та роль держави у цьому процесі;
  • виявлення особливостей впливу інновацій та інвестицій на соціально-економічну ситуацію в Україні.

Наукові напрями досліджень наукової школи:

  • структура національної економіки, структурна політика та механізм її реалізації;
  • моделі державного регулювання національною економікою;
  • теорія та практика прогнозування та макроекономічне планування в системі державного управління національною економікою, окремих сфер і галузей;
  • економічна безпека національної економіки;
  • інвестиційний процес, державна інвестиційна політика та механізм її реалізації;
  • інноваційний розвиток, державна інноваційна політика, науково-технічна політика та механізм її реалізації;
  • стратегія економічного розвитку (стратегія макроекономічного розвитку, стратегічне планування розвитку окремих макроекономічних процесів: науково-технічний прогрес, інвестиції, інновації тощо);
  • прогнозування соціально-економічного розвитку національної економіки;
  • програми соціально-економічного розвитку та державні цільові програми;
  • прогнозування та державне регулювання окремих макроекономічних процесів (виробництво, доходи, споживання інвестиції, інфляція, валютний курс тощо);
  • прогнозування та державне регулювання довгострокового економічного розвитку;
  • підприємництво як соціально-економічне явище;
  • виробничо-господарська діяльність підприємства.;
  • маркетингова та логістична діяльність підприємства;
  • інвестиційна й інноваційна діяльність підприємства;
  • фінансово-економічні результати діяльності підприємства: конкурентоспроможність підприємства на внутрішньому ринку; реструктуризація та санація підприємства; банкрутство та ліквідація підприємства;
  • управління виробничо-господарською діяльністю підприємства;
  • функції та технологія управління підприємством (менеджмент);
  • ефективність управління персоналом на підприємстві;
  • прогнозування перспектив технологічного оновлення підприємств з урахуванням загальних тенденцій науково-технічного й інноваційного розвитку.
Жовтень
Грудень