У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа ХХ сторіччя — аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС), розташованої у м. Прип’ять Київської області. Масштаби цієї події набули характеру велетенської екологічної катастрофи, що зачепила життя десятків мільйонів людей в Україні та в сусідніх країнах. Радіацією забруднено понад 54 тис. кв. км території, постраждало понад 3,4 млн людей, з яких 1,5 млн — діти. Смертоносна пляма накрила понад 1000 українських міст і сіл, а на карті України з’явилась 30-кілометрова «зона відчуження».
Минув 31 рік, а Чорнобильська трагедiя продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об’єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю.
Напередодні 31 річниці відбулася зустріч студентів та викладачів Навчально-наукового інституту економіки та бізнес-освіти з ліквідатором аварії на ЧАЕС І-категорії 1986 року, нагородженого орденом за сміливі та рішучі дії “За службу Батьківщині”, ветераном Збройних сил України, полковником у відставці ‒ Поліводою Миколою Максимовичем та ліквідатором аварії на ЧАЕС І- категорії 1986 року полковником, ветераном МВС ‒ Миколюком Петром Григоровичем.
Наприкінці зустрічі заступник директора з виховної роботи Наталія Коган висловила слова вдячності від усіх присутніх землякам-ліквідаторам за мужність і самопожертву, виявлені під час захисту від поширення страшних наслідків цієї аварії та побажала всім міцного здоров’я, довгих і щасливих років життя, здійснення мрій і сподівань. Чорнобильська катастрофа завдяки самопожертві ліквідаторів аварії стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь.
Чорнобильський вітер по душах мете
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде,
…Лиш пам’ять усе пам’ятає
Людям із порушенням зору
