Волонтерський рух в Іспанії і моя участь в ньому

  • Дата публікації: 09.09.2016

«Побувати в Іспанії, познайомитись з її культурою, звичаями та традиціями було моєю мрією з дитинства, – ділиться враженнями Марина Зашейко, студентка 2 курсу напряму підготовки «Туризм» – адже, Іспанія  це країна-мрія, країна-загадка, це привітність і гостинність. Це один з культурних центрів Європи з прекрасними містами, старовинними пам’ятниками, музеями, дорогами, прокладеними ще маврами і римлянами, країна з вражаючою різноманітністю.

Працювати над здійсненням своєї мрії ми почали ще в лютому. Дізнавшись про  програму міжнародних волонтерських таборів, заповнила анкету і як тільки відкрилася база літніх таборів, обрала ті, які найбільше сподобалися. І якою ж була моя радість, коли підтвердження прийшло від приймаючої організації COCAT в Каталонії.

З наближенням дати відльоту хвилювань як в мене, так і моїх батьків було все більше і більше. Адже летіти довелося одній і перший раз в житті. Але порівняно з перельотом мексиканського хлопця, переліт якого тривав 18 годин, моя відстань довжиною в 3 тисячі кілометрів була значно коротшою.Табір під назвою «Природа та історія» був організований у містечку Ла Канонья, біля Таррагони. Мені пощастило познайомитися і потоваришувати з  представниками 16 країн, зокрема, Бельгії, Німеччини, Франції, Іспанії. Всі учасники табору були привітні, добрі та щирі, готові допомогти в будь-яку хвилину. Я знайшла там справжніх і відданих друзів з Південної Кореї і впевнена, що ця дружба буде тривати на протязі довгих років.Ми мешкали у місцевій школі, мали кухню, вбиральні та душові, а також терасу, де проводили вільний час. Готували самі по черзі, продукти завчасно придбали кемплідери. Надзвичайно цікавими були вечори національної кухні.Волонтерський рух – це добровільна безкорисна суспільно корисна діяльність, тому ми працювали з десятої ранку і до обіду. Влаштовували толоки  на березі невеличкої річки: прибирали сміття, рвали бур’ян у місцях відпочинку, замальовували рослинними елементами граффіті під мостом, різали бамбук та робили з нього декоративні елементи, у вільний час ми намагалися вчити мову один одного тощо.У перший день перебування в таборі ми їздили до місцевої мерії, познайомилися з міським головою та сфотографувалися для місцевої газети. А наприкінці табору влаштували екологічну вечерю, на яку запросили представників влади та відзвітували про виконану роботу.Наше дозвілля було цікавим та активним: ми ходили у дводенний похід у гори, купалися у гірських озерах з кришталево чистою водою, ночували на березі моря, відвідували дискотеки у місцевих клубах, їздили на екскурсії, зокрема, мене дуже вразила і запам’яталася мандрівка до  Таррагони.Час пробіг дуже швидко і додому я повернулася із засмагою, масою позитивних вражень, емоцій та новими планами на майбутнє. Після цієї поїздки я впевнено можу сказати кожному, що лише з першого погляду здається, що поїздка за кордон – нереальна мрія. Не бійтеся, ставте перед собою ціль і наближайтеся до неї маленькими кроками, і я впевнена в кожного з вас обов’язково все вийде!»

Марина Зашейко

студентка 2 курсу напряму підготовки «Туризм»

Міні галерея


Листопад