Міжнародний день грамотності – один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня.
Грамотність (значною мірою рівноправний термін письменність) – традиційно визначається як вміння читати й писати або вміння використовувати мову, щоб читати, писати чи розмовляти. Грамотність – фундамент, на якому можна збудувати подальший розвиток людини. Відкриваючи доступ до книги, вона дає можливість користуватися скарбницею думки та знання, що створені людством.
Багато зусиль для зростання грамотності (подолання неграмотності) робить ЮНЕСКО. Ця авторитетна міжнародна організація вважає грамотність одним з базових прав людини. Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності – однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.Протягом останніх десятиліть спостерігається значний прогрес у розповсюдженні грамотності. Зокрема, у 1950 році в половині країн світу 50% або більше дорослого населення (старших 15 років) були неграмотними. У 1970 році лише двоє з трьох жителів нашої планети були освіченими. На сьогодні такий стан справ існує лише у 25 країнах світу, у решті країн рівень неграмотності населення в середньому не перевищує 10%. Чотири мільярди людей на планеті є грамотними, проте для багатьох це ще не до кінця досягнута мета. Так, найвищий рівень безграмотності в Буркіна Фасо. Близько 87% дорослого населення не можуть читати і писати.Поширення грамотності вкрай нерівномірне як між різними верствами одного і того ж народу, так і між різними народами, воно залежить, по-перше, від географічних умов, в яких живе даний народ. На розвиток грамотності діє і клімат, хоча вплив його проявляється вкрай різноманітно. Довгі зими і довгі вечори у Фінляндії, Швеції та Норвегії при відсутності польових робіт, за зауваженням Левассера, ймовірно, відбиваються сприятливо на розвитку грамотності, хоча зв’язок між кліматом і нею ще не розроблявся статистично.І хоча з грамотністю у нас все нібито добре, проте багато хто з нас періодично спілкується чи пише неправильно. І це, мабуть, не через те, що погано вчилися в школі, а тому, що правила граматики забуваються. Зрештою, й Інтернет долучився до того процесу: мова користувачів мережі стала специфічною. В Інтернеті «можна» писати з помилками, всіляко скорочувати і видозмінювати слова. Але в діловому листуванні, журналістиці, живому спілкуванні це неприпустимо. І ті, хто не байдужий до такого безладдя у своєму мовленні, повинен дбати, щоб мова залишалася чистою, живою та грамотною.
Освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, але боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою.
Людям із порушенням зору
