«… Як помру, то поховайте на Вкраїні милій…»
Кожен із нас, кому не байдужа доля рідної землі, знає його обличчя змалечку. Доля наділила Тараса стати духовним образом України.
Тарас Шевченко звістив своєму народові: «будьте ж у цьому світі, чужого, научайтесь, і свого не цурайтесь, бо ви були, є і будете!».
Царизм, держава люто переслідували його, гонили, намагалися не пускати його твори до людей, знищували їх, забороняли, вилучали із шкільних бібліотек, а його, найбільшого свого поета, народ не тільки не забув – він знав його, вчився в нього, його могила стала місцем паломництва.
Страждання, арешт, заслання, ізоляція від світу, від України дали сильний поштовх хворобі. Повернувшись із заслання, поет востаннє перебуває в Україні. А 10 березня 1861 року життя Тараса Григоровича обірвалось. Це сталося в Петербурзі. Там його і поховали друзі-демократи. А уже в травні того ж року тіло Шевченка було перевезене в Україну і поховане над Дніпром біля Канева. Друзі виконали заповіт поета. Тому перепоховання Т.Г.Шевченка 22 травня стало символічною національною традиційною подією в Україні.
От і цього року Уманська громада на чолі із секретарем Уманської міської ради Олександром Цебрієм та першим заступником міського голови Станіславом Марковим приєднались до загальноукраїнських заходів. Варто зазначити, що і наш університет не став осторонь.
Представники викладацького та студентського складу не лише поклали до підніжжя пам’ятника поету квіти, а й долучилися до концертної програми для жителів міста та району, приуроченої 153 річниці перепоховання Т.Г. Шевченка в Україні. Викладач економічного факультету Коваль І.В. через мелодійний та ритмічних рух та музику з повною силою і енергійністю, полум’яним запалом душі вдало втілила образи з шевченківських творів.
Тарас Шевченко є і має бути збереженим взірцем для всієї молоді, яка у піснях Кобзаря знаходила б основу для оптимізму. Доки в нас здригається серце від співу його «Заповіту», доки підноситься при цьому дух наш, віримо, що він буде з нами, поки віку нашого, поки існуватиме в світі цьому жива наша земля.