Психологічний супровід

  • Дата оновлення: 10.10.2018

Давайте поміркуємо, а хто ж такий студент? Ви, напевно, скажете, що це хлопець або дівчина, що навчається у вищому навчальному закладі? Але сам студент так не думає. І не тому, що він чи вона не відвідує пари або не ходить на семінари; просто, зазвичай, навчання для студента – це ціла каторга.

Давайте вирішимо, з чим саме зіштовхується кожен статистичний студент на своєму нелегкому шляху. Чого лише варте перше знайомство з викладачами та своїми майбутніми однокурсниками! Їдеш першого вересня до свого університету, мрієш, що в тебе буде найкраща група, найліпші умови навчання, а потім приїжджаєш і бачиш: усе зовсім не так, як було у твоїй фантазії. Люди якісь мовчазні, замкнуті, не йдуть на контакт: той схожий на клоуна, той на нудну відмінницю, а одна взагалі одягнена, як хіпі. Це так лякало… І саме в цей момент ти засмучуєшся, бо уявляєш, що саме з цими «веселими» людьми ти проведеш свої чудові студентські роки. Але журишся ти не довго, все минає, коли після урочистої частини ви всі разом йдете/їдете гуляти. І виявляється, що всі не такі чудні, а досить-таки цікаві та життєрадісні люди, а все це тому, що немає тієї офіційної обстановки, нудних розмов педагогів та всіляких правил. Це перше, що доводиться пережити студенту.

 А далі – навчання, яке протікає досить жваво: пари, цікаві на вигляд вчителі, нові друзі. Все було б чудово, якби стипендії вистачало на цілий місяць! Це болюча тема для багатьох студентів, бо перші два тижні місяця відчуваєш себе королем/королевою, їси в буфеті найсмачнішу булку з м’ясом, запиваючи ароматним чаєм, все собі дозволяєш, гуляючи на повну. І тут одного дня прокидаєшся і розумієш, що все, нема грошей! Ех… Йдучи до буфету, наїдаєшся лише смачним запахом тієї ж булки, яку ще вчора купляв. А це вже друге, що переживає студент.

Далі – сесія. Кожному студенту цей період уявляється точнісінько, як кінець світу. Якраз коли в усіх магазинах та кав’ярнях вже панує дух Нового року, студенти діляться на два типи. Перший – це коли студент починає знайомитися з книгами, переписувати у відмінників конспекти або хоча б запам’ятовувати ім’я викладача, який читає той чи інший предмет. Адже всі ми знаємо, що трійку можна отримати лише за те, що ти просто знаєш ініціали вчителя. А другий – це ті, які, як кажуть, «забили» на навчання, адже треба купляти подарунки близьким, готуватися до циклу найяскравіших свят року, і в них просто немає коли братися за навчання.

Ще один головний біль студента – це прокидатися о шостій ранку після чергової гулянки з друзями. Більшість студентів саме через це не люблять їздити на перші пари, адже після гулянок треба гарненько поспати, а не бігати вранці по хаті з криками: «Де моя друга шкарпетка?!» Власне, якщо ранок починається так невдало, то зазвичай на парах ніхто не вчиться, а лише байдики б’є. Або ж на останніх партах солодко спить, коли в цей момент триває семінар з української мови.

І саме так проходять ці прекрасні студентські роки, які в нашій пам’яті залишаться назавжди. Коли ти можеш собі дозволити не їхати на навчання, аби гризти граніт науки, а просто піти з однокурсниками чи друзями в кіно. Безумовно, це найпрекрасніший період у житті, коли ти ще не працюєш, але вже не вчишся у школі. Коли чекаєш завершення сесії так, наче після неї відбудеться у твоєму житті щось дивовижне. Проводьте ці роки з радістю, аби в майбутньому було що розповісти вашим діткам.

Адаптуємося без проблем !!!

Відомо, що успіх студентів в навчанні багато в чому залежить від того, наскільки ефективним був адаптаційний період в нових освітніх умовах. Адже діти так звикли до домашнього тепла, до своїх близьких, улюблених рідних.

Основне завдання педагогів, психологів, батьків полягає в тому, щоб допомогти студентам нового набору органічно вписатися в освітній процес, при цьому необхідно зберегти цілісність і унікальність особистості, здатної до самореалізації, самоконтролю, самопізнання.

 Ваша дитина – першокурсник!

Ваша дитина успішно подолала вступні випробування і тепер в сім’ї з’явився студент! Можна зітхнути з полегшенням – страхи і хвилювання позаду, а попереду у вчорашнього абітурієнта – нове і цікаве студентське життя.

Але розслаблятися ще зарано – власне перший курс професійного навчання є найбільш важким, коли студент має гостру потребу в сімейній підтримці. Це пов’язано з тим, що в особистості і характері першокурсника відбуваються серйозні зміни. З одного боку він вже доросла людина, а з іншого, – вчорашній школяр, який ще не повною мірою розлучився з дитинством. І ось ця двоїстість статусу накладає відбиток на характер і на всі вчинки молодої людини.

Щоб ефективно підтримати студента в складний період, батькам необхідно розуміти з якими труднощами він зустрінеться.

Першокурснику належить:

Усвідомити себе в новій якості ( «Я – студент»);

Влитися в новий студентський колектив;

Знайти спільну мову з новими викладачами;

Розібратися в новій ситуації навчання і звикнути до неї.

Навчання у закладі вищої освіти відрізняється від навчання в школі, а тому необхідна певна адаптація, тобто звикання, пристосування до специфіки навчання. Це не одномоментний процес і на новому навчальному місці триває протягом першого року навчання. Починається все з того, що молода людина потрапляє в студентське товариство і розуміє, що нічим вона не виділяється так як  всі одногрупники знаходяться в однаковому становищі. Весь авторитет, зароблений в школі, мало кого цікавить, і належить заявляти про себе заново, перш ніж тебе почнуть серйозно сприймати. Але в цій ситуації є і позитивний момент – для учнів, чиї успіхи в школі були не достатньо блискучі, це прекрасна можливість почати все з чистого аркуша і проявити себе з кращого боку.

Як допомогти першокурснику бути успішним в навчальному процесі?

  1. Перші півтора – два місяці, після початку навчального року потрібно дати студентові можливість самостійно вибудувати свій навчальний процес.

Він потрапив в нові умови, і потрібен час, щоб в них зорієнтуватися. Якщо через кілька місяців після початку навчального року першокурсник не виявив достатньої самостійності і відповідальності, щоб не прогулювати заняття і вчасно до них готуватися, то необхідно вплинути на дану ситуацію.

Ви можете пояснити студентові, що навчання в університеті вимагає від нього набагато більшої самостійності, ніж навчання в школі. Контроль за відвідуваністю, в закладах вищої освіти не такий як в школі і тому у студентів є спокуса розпоряджатися своїм часом, як заманеться (хочу – прогуляю, хочу – ні). І в зв’язку з цим багато першокурсників приділяють навчанню мало уваги. А коли приходить сесія, то з’ясовується, що занадто багато втрачено і гідно скласти іспити і заліки дуже складно. Тому відрахування за неуспішність відбувається найчастіше саме на першому курсі.

Слід враховувати, що якщо в перший рік професійного навчання були запущені базові дисципліни, то вивчення інших предметів на старших курсах буде починатися з нерозуміння.

  1. Регулярно давайте можливість своїй дитині спробувати себе в ролі викладача – навчати Вас тому чому він сам навчається.

Це відмінний прийом, який допомагає в розвитку навчальної мотивації! Цікавтеся темами, які вивчає Ваш студент, задавайте питання, вступайте з ним в дискусії. Розповідаючи почутий на лекції матеріал, дитина більш глибоко осмислює його зміст і краще запам’ятовує. Такий вид занять одночасно дисциплінує, урізноманітнює навчальний процес і допомагає студенту поглянути на досліджуваний предмет з іншої точки зору. Покажіть своїй дитині, який авторитет він придбав в Ваших очах, і він буде прагнути його підтримувати. Такі бесіди сприяють формуванню довірчих взаємин між дітьми і батьками. Крім того, Ви дійсно дізнаєтеся багато чого цікавого з життя Вашої дитини та університету загалом.

  1. За можливості створіть умови для повноцінного навчання – виключіть відволікаючі фактори.

Багато студентів початківців намагаються поєднувати навчання і роботу. Якщо заробіток – це не нагальна потреба для вашої родини, то обговоріть з сином або дочкою, чи варто розпорошувати свої сили? Виберіть, що в підсумку важливіше для вас: диплом в перспективі або гроші зараз.

І пам’ятайте, що перший рік навчання – найважливіший, тому що саме в цей час відбувається формування основних навчальних навичок, закладка базових знань. Від цього залежить успішність навчання в університеті взагалі. Будь-які негативні впливи на навчання в цей період ведуть до тяжких наслідків.

Таким чином, на першому курсі Вашій дитині потрібно якомога більше сил і часу віддавати навчанню, щоб в подальшому мати можливість спокійно та безболісно поєднувати навчання з особистим життям, дозвіллям та іншими сферами життя.

Поради батькам на кожен день

Говоріть синові або дочці: «Людям повинно бути з тобою легко» – не бійтеся повторювати це.

У спілкуванні зі своєю дитиною не вживайте виразів: «Ти завжди», «Ти взагалі», «Вічно ти». Ваша дитина взагалі і завжди хороша, вона  лише сьогодні щось зробила не так, про це і скажіть їй.

Не покидайте Вашу дитину після конфлікту, спочатку помиріться, а потім ідіть у власних справах.

Намагайтеся, щоб дитина була прив’язана до будинку; повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все – таки, як добре у нас вдома!»

Переконуйте дитину давно відомій формулі психічного здоров’я: «Ти хороша, але не краща за інших».

У суперечках з сином або дочкою хоч іноді поступайтеся, щоб їм не здавалося, ніби вони вічно неправі. Цим Ви навчите Вашу дитину поступатися та визнавати власні помилки і поразки.

Для більшості батьків переїзд улюбленої і досить часто єдиної дитини на навчання в інше місто справжня трагедія. Візьміть себе в руки. І не варто турбуватися з приводу того, що радість на обличчі майбутнього першокурсника обернено пропорційна вашій турботі з приводу майбутнього розставання. Для початку задумайтесь, а що Вас, власне кажучи, турбує? Розкладіть по поличках свої страхи і починайте з ними боротися.

Страх № 1

«Ми його втрачаємо» 

Дорогі батьки, незалежно від того, на яку відстань їде першокурсник, пам’ятайте про те, що зв’язок існує навіть в космосі. А ось те, наскільки цей зв’язок буде регулярним, залежить від Вас. Звичайно, Ви будете нудьгувати, і нечасті приїзди студента додому навряд чи вгамують батьківську тугу – особливо в перший рік навчання. Листів у конвертах також не чекайте – сучасна молодь до епістолярного жанру абсолютно байдужа.

Проте є Інтернет. Якщо немає поштової скриньки – заведіть її. І не ображайтеся, якщо писати Вам будуть не так часто як Ви. Студенти – зайнятий народ, згадайте себе. Але Ваші листи він читатиме! Тому зв’язок між вами не перерветься. Тільки не набридає йому в листах моралями. Так, є і мобільний зв’язок! І не варто впадати в паніку від того, що абонент тимчасово недоступний. Швидше за все, просто забув вчасно поставити телефон на зарядку.

Страх №2

«Він завжди буде ходити голодним»

Можна подумати, Ви в свої студентські роки завжди наїдалися досхочу. Для студента їжа – питання насущне, але не першорядне. До речі, варто завчасно задуматися про те, хто Вашу дитину буде годувати в гуртожитку. Для цього варто навчити майбутнього студента хоча б елементарним основам кулінарії.

Звичайно, можна в кожен приїзд навантажувати студента важкими сумками із запасами провізії, але треба бути справжнім оптимістом і вірити в те, що студент зможе раціонально розподілити продукти на тривалий час. Як правило, всі запаси, незалежно від обсягу, споживаються за два-три дні, благо, помічників у цій справі хоч відбавляй.

Страх №3

«А раптом у нього закінчаться гроші»

Не переживайте, якщо він залишиться без грошей, Ви будете першими, хто про це дізнається. Рано чи пізно такі новини отримують переважна більшість батьків незалежно від виданої суми готівки в останній приїзд. До цього будьте готові, але якщо такі новини будуть надходити регулярно – варто насторожитися. Тоді одне з двох – або Ваша дитина абсолютно не вміє розпоряджатися готівкою (ще одна двійка батькам), або поринула з головою в світ розваг. Тому навчіть майбутнього студента правильно розпоряджатися готівкою. Навчіть його хоча б азам фінансової грамотності і не турбуйтеся, якщо вчитися він буде більше на своїх помилках. Заздалегідь обговоріть суму, яку будете щомісяця виділяти, при цьому врахуйте як необхідний прожитковий мінімум, так і непередбачені витрати, а вони будуть.

Страх №4

«Він потрапить у погану компанію»

По-перше, він їде на навчання, а не в колонію суворого режиму. І погану компанію міг з таким же успіхом знайти в своєму місті, для цього не треба мати великого розуму. По-друге, навчіться довіряти своїй дитині. Не варто діставати його довгими моралями щодо небезпек великого міста.

Страх №5

«Він завалить сесію»

З таким же успіхом можна переживати з приводу того, що він не помітить відкритий люк і туди впаде. Вистачило ж йому розуму скласти вступні іспити? Або Ви з ним на пару аж до випускних домашні заняття робили? Зрештою, для кого важливіше навчання – для нього або для Вас?

Просто проаналізуйте останній рік навчання в школі. Якщо новоспечений студент залишав всі шкільні завдання на потім, і робив їх в останній момент і на швидку руку, тоді необхідно терміново позбуватися цієї поганої звички. Поясніть йому, що за вуха у заклад вищої освіти ніхто тягнути не буде. Простіше все зробити вчасно, ну, а вже потім – на дискотеку …

Відомо, що батьки першокурсників переживають ще більше, ніж самі першокурсники. Як там, наш син, зовсім один, чи буде встигати, а раптом з поганими хлопцями зв’яжеться … – цілий рій думок в голові, від яких складно заснути і навіть антидепресант не допомагає. Але заспокоїти себе все ж потрібно. Згадайте себе на першому курсі, Ваші почуття, думки. І не турбуйте  свою дитину занадто частими дзвінками, допитами та нотаціями. Дайте йому насолодитися своєю свободою, дорослістю і самостійністю. Але, зрозуміло, взагалі без уваги його залишати не варто. Будемо діяти делікатно. Отже, батькам необхідно:

Налаштувати свого першокурсника на серйозний лад.

Забезпечувати його протягом всього навчального року грошовими коштами, щоб у нього не було потреби працювати цей рік. Відразу ж виникає питання – скільки грошей надсилати? У цій справі головне знайти золоту середину. Якщо грошей у студента буде багато, є ризик, що він буде більше часу приділяти розвагам, ніж навчанню. Якщо грошей не вистачає – він може зайнятися заробітками, що теж негативно позначиться на навчанні.

Делікатно цікавитися його життям, а особливо тим, що нового він дізнався на лекціях. Делікатність нам необхідна як повітря. Самі розумієте, 18 років першокурснику, він вже дорослий і самостійний, а тут мама з допитами, перед товаришами незручно. Краще перші два місяці взагалі не втручатися в навчальний процес, а дати час студенту проявити свою усвідомленість і самостійність. Проте, якщо вже по закінченню цих місяців, Ви відчуєте, що щось не так, тоді вже слід поспішати на допомогу, допоки сесія не почалася.

Підтримувати зв’язок з деканатом бажано непомітно для першокурсника. Але, завдяки дружбі з деканатом, ви дізнаєтеся достовірну інформацію про успіхи Вашої дитини. Так як деякі кмітливі студенти не люблять засмучувати батьків, а вважають за краще їх обманювати.

Ну і найважливіше – морально підтримуйте, вірте в свою дитину! І у неї обов’язково все вийде !!!

  1. Не чекайте, що Ваша дитина буде такою, як Ви. Або такою, як Ви хочете. Допоможіть їй стати не вами, а собою.
  2. Не думайте, що дитина належить лише Вам.
  3. Не вимагайте від дитини вдячності за все, що Ви для неї робите. Вона віддячить комусь іншому, в цьому полягає незворотний закон подяки.
  4. Не зганяйте на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб, бо що посієте, те і зійде.
  5. Не ставтеся до проблем дитини зверхньо.
  6. Не принижуйте.
  7. Не картайте себе, якщо не можете чогось зробити для своєї дитини, турбуйтесь тоді коли можете і не робите.
  8. Пам’ятайте – для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
  9. Вмійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, що не хотіли б, щоб інші зробили Вашій.
  10. Любіть свою дитину !!!

Лютий
Квітень